ZDESNEWS.RV.UA

Минуло два місяці з моменту обрання Дмитра Медведєва президентом. Ці два місяці, що відводить закон на передачу президентської влади, дали початок своєрідного експерименту з двома головними дійовими особами. Перший етап експерименту закінчиться вже в найближчі дні: цього тижня Дмитро Медведєв принесе президентську присягу, Володимир Путін стане прем'єр-міністром, ще за декілька днів будуть сформовані нові уряд і кремлівська адміністрація. Але експеримент продовжиться.

Як тільки Володимир Путін дав згоду стати главою уряду і стало зрозуміло, що владна вертикаль неминуче роздвоїться, став ясний і головний ризик цієї конструкції. Зазор між новими двома вертикалями і сам по собі загрожувала перетворитися в адміністративну тріщину, а вже додатковий вплив, або, простіше кажучи, різного роду «розводки» обраного президента з діючим, могли цю тріщину лише розширити. Путін і Медведєв наперед розуміли цю небезпеку, говорить один з кремлівських чиновників, але твердо вважали один одного і кожен сам себе стійкими до таких «розводки». Та й політичні гравці в цей період могли б остерігатися і не відчувати конструкцію на міцність.

Проте не можна сказати, що життя в Кремлі та його околицях на два місяці завмерла в очікуванні кадрових і структурних рішень, які повинні прийняти, що минає, і новий президенти.

Власне, ще до виборів політологи з кремлівської обойми ніби по команді стали обговорювати, чи наступить з приходом Медведєва «відлига» і чи варто чекати лібералізації політичного курсу. Висновки звучали однозначні і ніби заздалегідь сформульовані: буде спадкоємність курсу, а не «відлига»; медведєвська «ліберальність», що радує Захід і вузьке коло вітчизняних лібералів та інтелігенції - тільки видимість. Деякі висловлювалися яскравіше, називаючи Путіна «старшим царем», а Медведєва відповідно - «молодшим». Загалом, не кожен знайшов би в цих виступах серйозні смислові відмінності від трактування американського ветерана Джона Маккейна, прямолінійно назвав Медведєва «маріонеткою Путіна». Врешті-решт, як відомо, Путін заявив, що Медведєв «не менший російський націоналіст у доброму розумінні слова», ніж він сам. А Медведєв був змушений визнати, що в цьому визначенні «Путін має рацію», оскільки «на зовнішньополітичному і зовнішньоекономічному треку не можна бути ні лібералом, ні консерватором, ні демократом, потрібно виходити з безумовного пріоритету інтересів своєї країни». Разом: політологічна «розведення» вдалася - обом президентам довелося коментувати те, що їх хотіли змусити прокоментувати.

Чи не завмерла активність і в навколокремлівських бізнес-структурах. Серед ряду характерних прикладів останніх тижнів - операції за участю Газпромбанку. Фінансовий блок «Газпрому», який, як відомо, за останні роки практично повністю відокремився від газового концерну, інтенсивно реструктурує свої активи. Причому складається враження, що цей процес організований похапцем. Газпромбанк, судячи з усього, взяв під контроль найбільшого в країні будівельника газопроводів «Стройтрансгаз». За два «перехідних» місяця банк встиг провести цілих два позачергових зборів акціонерів «Будтрансгазу», змінивши його статут і відправивши у відставку правління. Можливо, незабаром стане зрозуміла нова структура володіння цією компанією.

Одночасно Газпромбанк лихо організував угоду з «продажу» головного російського нафтогазохімічного холдингу СІБУР, в порівнянні з якою горезвісні заставні аукціони 90-х виглядають зразком конкуренції. Банк продав контрольний пакет акцій СИБУРу за два з зайвим мільярда доларів менеджерам самої компанії і сам надав їм для цієї мети кредит на половину потрібної суми. Коли СІБУР на початку 2000-х ледве не вирвався з групи «Газпром», Володимир Путін особисто наставляв главу концерну Олексія Міллера не «позіхати». Тоді СІБУР повернули. Але тепер газохімічного холдинг, схоже, остаточно «поплив» від групи «Газпром». Хто стане його новим власником (зрозуміло, що нинішні формальні покупці не остання ланка в ланцюжку)? Хто надав політичний відмашку на цю угоду? Чому її настільки спішно оформили напередодні інавгурації президента? Чи були Путін і Медведєв в курсі того, що національне надбання стає приватним? Чи їх все-таки «розвели»? ..

Напевно, самих Володимира Путіна і Дмитра Медведєва всі ці події хвилюють зараз менше, ніж практична організація їхньої майбутньої роботи. За заведеною Путіним традиції кадрові рішення готуються в глибокій таємниці, і самі «кадри» дізнаються про них, швидше за все, у момент підписання відповідних указів. Примітно, однак, що очікуваний масовий перехід співробітників адміністрації президента в Білий дім услід за своїм шефом може і не відбутися. За словами одного зі співрозмовників «Часу новин» у Кремлі, багато хто зрозумів, що, як не накачуй уряд повноваженнями, центр управління державою залишиться саме за зубчастої стіною. А через брак у обраного президента довгою власної «лави запасних», кістяк путінської адміністрації цілком може залишитися таким і при новому главі держави, включаючи навіть і тих чиновників, хто за попередні роки зміг зіпсувати відносини з Дмитром Медведєвим. Поки джерела «Часу новин» впевнено говорять лише про те, що з Кремля піде помічник президента Сергій Ястржембський, який «відпросився» і у що минає, і у нового глави держави.

Дехто з інших кремлівських керівників і міністрів діючого уряду, як кажуть, отримав нові пропозиції або хоч би сигнали про майбутнє працевлаштування, але більшість так і знаходяться в невіданні. Конфігурація майбутньої влади, як і раніше знаходиться в голові у двох людей, кожен з яких, очевидно, має в цьому сенсі власні пріоритети, але побоюється «тиснути» на партнера. За Кремлю зараз гуляє жарт про те, що терміново потрібна нова меблі: всі квадратні та прямокутні столи, за якими ненавмисно могли б одночасно опинитися Дмитро Медведєв і Володимир Путін, слід негайно замінити на круглі і овальні. Це, мовляв, і в кадрі виглядає добре, і в бесіді допомагає згладжувати гострі кути. Втім, управління справами президента, можливо, варто уважніше поставитися до цієї жарті, адже гострі кути у цьому політичному експерименті дійсно ні до чого.

Джерело: www.vremya.ru